Дальтонізм у дитини

Дальтонізм (або колірна сліпота) – це нездатність бачити деякі кольори так, як їх бачить більшість людей. Зазвичай проблеми виникають з відмінностями між червоним і зеленим кольорами, та іноді синім.

Дальтонізм зазвичай вражає обидва ока і не змінюється протягом усього життя. Колірна сліпота зазвичай є вродженим дефектом, однак вона також може з'явитися і з віком через травму ока або мозку – набутий дальтонізм.

У центральній частині сітківки ока знаходяться 2 види клітин, які сприймають кольори, – палички і колбочки. Палички реагують на рівень освітленості, а колбочки допомагають сприймати три кольори: червоний, зелений і синій. Сполучення цих трьох кольорів дозволяє нам сприймати всю палітру кольорів.

Якщо якийсь вид колбочок відсутній, не працює, або працює неправильно, тобто, визначає не той колір, який повинен, людина сприймає кольори неправильно. При важкому дальтонізмі всі три види колбочок відсутні. При легкому дальтонізмі всі види колбочок є, але один не працює належним чином.

Види дальтонізму

Існують різні види дальтонізму. При легкому ступені дальтонізму людина може нормально розрізняти кольори при хорошому освітленні, але мати невеликі труднощі при поганому освітленні. При найважчій формі дальтонізму людина бачить все в відтінках сірого кольору.

Червоно-зелений дальтонізм

Складнощі з визначенням різниці між зеленим і червоним кольором є найпоширенішим видом дальтонізму.

4 типи червоно-зеленого дальтонізму:

Дейтераномалія – найпоширеніший тип дальтонізму, коли зелений колір виглядає червоним. Зазвичай не заважає нормальній діяльності

Протаномалія. Червоний колір виглядає більш зеленим і тьмяним. Даний тип також не сильно заважає нормальній діяльності.

Протанопія, дейтеранопія. Неможливо розрізняти червоний і зелений кольори.

Синьо-жовтий дальтонізм

Синьо-жовтий тип дальтонізму менш поширений, ніж червоно-зелений. Людині з таким типом дальтонізму складно побачити різницю між синім і зеленим кольором, а також між жовтим і червоним.

2 типи синьо-жовтого дальтонізму:

Трітаномалія. Важко розрізняти синій і зелений кольори, а також червоний і жовтий.

Трітанопія. Неможливо побачити різницю між синім і зеленим, фіолетовим і червоним, а також жовтим і рожевим кольором. Всі кольори також виглядають менш яскравими.

Повний дальтонізм

При повному дальтонізмі (монохромазія) людина не здатна розрізняти кольори взагалі і може бачити тільки ступінь яскравості. Такий вид дальтонізму зустрічається вкрай рідко.

Генетика

У більшості випадків причиною дальтонізму є генетика. Це означає, що дальтонізм наслідується від батьків і в основному передається від матері до сина.

Червоно-зелений тип дальтонізму вражає приблизно 8% чоловіків і 0,5% жінок. Це пояснюється тим, що ген, який відповідає за дальтонізм, знаходиться в Х-хромосомі.

Дитина при зачатті отримує від батьків 23 пари хромосом, тобто 23 від батька, і 23 від матері. Одна пара хромосом відповідає за біологічну стать людини – статеві хромосоми. Жінки мають дві Х-хромосоми, а чоловіки одну Х-хромосому і одну Y-хромосому.

Ген, який відповідає за дальтонізм, знаходиться в Х-хромосомі. Так як у жінок є дві Х-хромосоми, то одна хромосома з «поламаним» геном компенсується за рахунок другої «здорової» хромосоми. Тому жінки рідше бувають дальтоніками. Однак якщо жінка успадкувала 2 хромосоми з «поламаними» генами, то тоді у неї буде дальтонізм.

Своїй дитині жінка з дальтонізм передасть Х-хромосому з «поламаним» геном, так як здорових у неї просто немає. І, якщо це буде хлопчик, то він також буде дальтоніком. А якщо дівчинка, то все буде залежати від батька. Батько з дальтонізм = дальтонізм у дочки, батько без дальтонізму = дочка без дальтонізму.

У чоловіків тільки одна Х-хромосома, тому при наявності одного дефектного гена, чоловік буде дальтоніком. Батько може передати свій дефектний ген тільки дочці, через що вона стане носієм гена (а іноді і дальтоніком). А синам передається Y-хромосома, яка не має відношення до дальтонізму.

Синьо-жовтий тип дальтонізму вражає однаково і жінок, і чоловіків, тому що передається не через статеву хромосому.