Група крові визначається молекулами на поверхні еритроцитів (червоних кров'яних тілець). Якщо на еритроцитах є антиген А, то у вас група крові А (ІІ група). Якщо присутній антиген В, то виходить група крові В (ІІІ група). При наявності і А, і В антигенів буде група крові АВ (IV група). А при відсутності цих антигенів говорять про групу крові О (I група).
Rh фактор – це білок, який також знаходиться на поверхні еритроцитів. Якщо цей білок (антиген D) є в крові, то у вас позитивний резус-фактор (Rh +). Якщо даного білка в крові немає, то резус-фактор негативний. Позитивний резус фактор є найпоширенішим типом крові.
З огляду на групу крові за системою АВО, а також резус-фактор, можна виділити основні групи крові:
Наявність або відсутність Rh фактору в крові ніяк не впливає на здоров'я. Однак при вагітності можуть виникати деякі проблеми, якщо у матері негативний резус-фактор, а у дитини позитивний.
Якщо кров дитини потрапляє в кровотік матері, в крові матері можуть вироблятися антитіла Rh. Ці антитіла можуть проникати в плаценту і атакувати клітини крові дитини.
Зазвичай кров дитини і матері змішується тільки під час пологів. Тому різні резус-фактори у матері і дитини не проблема під час першої вагітності.
Крім пологів, до потрапляння крові дитини в кровотік матері також можуть призводити інші фактори, наприклад кровотеча під час вагітності, амніоцентез, викидень, позаматкова вагітність.
Резус-фактор успадковується від батьків незалежно від групи крові. При зачатті дитина успадковує набір генів від матері, і такий же набір від батька. В результаті кожен ген присутній у двох копіях (алелях), переданих від кожного з батьків.
Алель, який містить антиген D (позитивний резус), є домінантним. Алель, який НЕ містить антиген D (негативний резус) – рецесивний. Це означає, що якщо у однієї людини будуть два різних аллеля, то його резус-фактор буде все одно позитивним, так як алель з антигеном D домінує над алелем, в якому цього антигену немає.
Умовно алель з антигеном позначається великою літерою D, а алель без антигену– маленькою d.
Наприклад, у матері і батька позитивний резус-фактор. Але у кожного з них різні алелі, що відповідають за резус-фактор. Один алель буде містити антиген D, а другий – ні. Дитині випадковим чином може передатися один з алелів батька і один з алелів матері.
Проста решітка Пеннета наочно демонструє цей приклад:
Це означає, що в 75% випадків у дитини буде позитивний резус-фактор, а в 25% випадків – негативний. Тобто, навіть якщо у обох батьків позитивний резус, у них може народиться дитина з негативним резусом.
Знання групи крові – це не просто цікавинка з біології, це питання вашого життя, адже воно відіграє ключову роль у безпечному переливанні крові. Кожна людина може отримувати лише ту кров, яка сумісна з її власною за системою ABO та резус-фактором. Несумісність може призвести до небезпечної імунної реакції, що руйнує червоні кров'яні клітини. Знаючи свою групу крові, ви можете не лише рятувати життя, здаючи кров, але й гарантувати собі безпечне переливання, якщо це знадобиться.
Системи ABO та Rh – це найвідоміші класифікації груп крові, проте існує ще понад 300 інших систем. Їх вплив на переливання крові зазвичай менш значний, але в певних ситуаціях вони можуть мати вирішальне значення.
Важливу роль у сумісності крові та реакціях на переливання відіграють також антигени груп крові. Ці антигени, такі як Kell, Duffy, Kidd та інші, менш відомі, але в певних медичних ситуаціях можуть мати неабияке значення.
Наприклад, система Kell налічує понад 30 антигенів, з яких найбільш клінічно значущим є антиген Kell (K). Антитела до цього антигену можуть призвести до тяжкої гемолітичної хвороби новонароджених або гемолітичних реакцій при переливанні крові.
Аналогічно, антиген Duffy, який присутній на еритроцитах, важливий для переливання крові та стійкості до малярії. Люди, які не мають антигену Duffy, стійкі до малярії Plasmodium vivax.
Розуміння цих додаткових антигенів груп крові має велике значення в трансфузійній медицині та пренатальній допомозі. Несумісність за цими антигенами може призвести до небажаних реакцій, тому в певних медичних ситуаціях часто вимагається визначення груп крові, окрім систем ABO та Rh.
Більше того, досягнення в галузі генетичного тестування дозволили отримати більш детальну інформацію про генетику груп крові та моделі їх успадкування. За допомогою таких технологій, як секвенування наступного покоління, медичні працівники можуть виявляти рідкісні варіанти груп крові та прогнозувати потенційні ризики, пов'язані з переливанням крові або вагітністю.
У клінічній практиці знання генетики груп крові дозволяє медичним працівникам надавати пацієнтам індивідуальну допомогу. Наприклад, у випадках, коли потрібні часті переливання крові, як-от пацієнтам з таласемією або серповидно-клітинною анемією, підбір за додатковими антигенами груп крові, окрім ABO та Rh, може знизити ризик алоімунізації та реакцій на переливання.
Окрім того, розуміння генетики груп крові є життєво важливим у трансплантації органів. Підбір сумісних груп крові між донором і реципієнтом може покращити результати трансплантації та знизити ризик відторгнення органу.
Отже, хоча система груп крові ABO та резус-фактор залишаються основними для визначення груп крові та тестів на сумісність, важливо також розуміти роль інших антигенів груп крові та здобутки в галузі генетичного тестування. Це комплексне розуміння дає змогу покращити якість медичної допомоги та забезпечити безпеку пацієнтів у різних медичних сценаріях, від трансфузійної медицини до трансплантації органів.